Опубліковано: 2011.05.23
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олена Шелкова

***

Сносили старые дома.
Прощай, кирпичная икона!
Сносили первый наш туман
И дождь, увиденный с балкона.

Тихоня-домик средь ветров,
А нам казалось - это мало.
Краснели стены от стихов,
Когда я их тебе шептала.

Пятиэтажные леса
В кирпичной грусти застывали.
А ты запоем рисовал,
Дали, пронзительные дали.

…всё чаще не схожу с ума
И мне стихов почти неслышно.
Мои несносные дома,
Нам весело сносило крыши!

Я помню дом ещё в живых,
Но небоскрёб уже агукал,
И у бездомных домовых
Дрожали крохотные руки…
 
17.05.2011

2011
© Олена Шелкова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/29543/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG