Породні. Сірі з полиском вовки.
Та зрештою вже треба поспішати.
Далекою дорогою до хати
Снуються прокволом думки.

Зустрічний кінь зірвався у галоп.
Собаки ґвалт зчинили від отари.
Упала ніч і налетіли хмари.
Без ліхтаря не видно і на крок.

Морозом – шкірою – знайомий тупіт…
Наздоганяли – скривджені і люті…
Вовчицю втримав від атаки материк…

Знесилений – сховав я в дощ обличчя.
Вслухався довго у виття трагічне –
Безмірно тужний материнський крик…