Опубліковано: 2007.01.18
Поетичний розділ: Філософська лірика

Сергiй Українцев

ЖЕРТВА

Страданье — путь один в обитель славы вечной…
Шарль Бодлер.

Я жёг свои мечты, чтоб, солнце затмевая
Их пеплом, кануть в ночь, забыться от тревог.
Но, вероятно, всё сумел продумать Бог.
И разлетелась прочь по ветру мгла ночная.

Я Бога вопрошал: – Зачем, не представляя
Куда, всю жизнь брести? Я отдохнуть бы мог,
Ведь дальше нет пути… И мне ответил Бог:

«Откроюсь Я, сын Мой, поэта участь злая,
Он в муках правит жизнь! Он, жертва неземная,
Мной отдан на алтарь обожествивших зло;
Я голос дал ему, — он гением из рая
Явился то вещать, что свыше снизошло!
Ему отверз Я очи, Свой слух ему Я дал.
Как был бы Я ничтожен,
                                    когда б он не страдал!»

2007
© Сергiй Українцев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/2989/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG