У чистім полі лицарський турнір.
Святкові кульки, стрічки кольорові,
і лицарі спустилися із гір,
щоб позмагатись в вправності і зброї.

Мечі змінили гострі на тупі,
на стрілах наконечники вломали
і люд (так радий дармовій крупі)
на свіжозроблених трибунах весь зібрали.

А поруч бій! Там ходять вороги,
грабують, убивають і гвалтують.
Крик порятунку з"їв сигнал труби,
а торжество супротив вже клінчує.

І я, дурний, повівсь на феєрверк,
одів святково виткану кольчугу,
на шоломі розправив з пуху верх,
але, спасибі, лист прийшов від друга!

Я вже і спису затупив кінця,
в стремено звабне гордо ногу пхаю...
Як вчасно друг прислав мені гінця!
Чохли скидаю. Каюсь, друже, каюсь!