Опубліковано: 2007.01.19
Поетичний розділ: Переклади

Сергiй Українцев

БЕСПОКОЙСТВА ЛЮБВИ

Эдвин Мьюир

Неистово корю себя упрёком
За то, что время делает с тобой,
Что так неотвратимо и жестоко
Твоей распоряжается судьбой.

Сам будто я беду свершаю эту,
К тебе приблизив миг небытия.
Так осенью задуло наше лето.
Теперь за всё ответить должен я.

И вряд ли лицемерьем успокою,
«Любовь юна, годам-де не подвластна».
Быть может, но, любимая, с тобою
Стареем мы, одно нам только ясно:
«Лишь Вечность, поглощая все невзгоды,
Воздаст нам за утраченные годы».

2007
© Сергiй Українцев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/3073/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG