Опубліковано: 2011.12.07
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Андрій Соболєв

Приезжая в Тирасполь.

И пусть говорят: - Тут Советский Союз,
И всё позабыть пора.
Я снова везу свой песенный груз
Сюда, на берег Днестра.

И пусть говорят: -  Всё иначе вокруг,
А там девяностый год.
Я еду туда, где ждёт меня друг,
И сцена меня, где ждёт.

И пусть говорят: -  Непризнан тот край,
Управы на них не найти.
Я еду туда, как приходит пора,
Мне с краем тем по пути.

И пусть говорят: - Теперь не понять,
Кто прав был в тот страшный год.
Я еду туда опять и опять,
Тут наш проживает народ.

И пусть говорят: -  Мы иначе живём,
Уже два десятка лет.
Пока мы общие песни поём,
Границ между нами нет!






2010
Севастополь-Одесса
© Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/31429/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG