Опубліковано: 2011.12.10
Марина ТерентьеваСказка о звездеНавек оставив ночи покрывало, И пустоты вселенной не боясь, С небес звезда горячая упала. И приземлилась у трактира в грязь... Её на зуб попробовал трактирщик. Но яркий блеск его не впечатлил. И со словами: "Их на небе тыщи!" Звезду своей дочурке подарил. Девчушке милой безделушка эта Не приглянулась. Камень слишком мал! Она её подсунула поэту, Что в том трактире комнату снимал. Поэт остолбенел: подарок царский! Стихи писал теперь лишь ей одной. О, сколько ей дарил добра и ласки! И в носовом платке носил с собой. Но полюбил поэт аристократку, Ведь жизнь порой похожа на кино! Он на неё смотрел весь день украдкой, Потом звезду подбросил ей в окно. - А я кулон хотела из сапфира! Зачем опять мне дарят ерунду?! И баронесса в лужу у трактира Из экипажа бросила звезду. И удивился выпивший прохожий: - Сегодня я, наверно, слишком пьян!!! Обычный камень...На звезду похожий... И положил находку в свой карман...
|
2011 Киев © Марина Терентьева |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.