укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.12.19
Роздрукувати твір

Лiка По

Зимний романс

Дождит опять, дождит с утра, дождит постыло.
Уж лучше б снег пошёл вчера и всё застыло.
Дождинки бьются о стекла холодный студень,
Я так давно тебя ждала, что вот и грудень.

А в грудне должен выпасть снег сухой и чистый,
С мороза б ты вошёл ко мне, как снег лучистый,
Твой свежий голос бы сверкнул в моей молельне,
О, я бы выбежала в зал к тебе, поверь мне!

О, эти робкие, как снег, глухие вздохи,
О, эти редкие во сне свиданий крохи,
Ах, как зима порой сильна, как снег, скрипуча,
Я здесь замучилась одна - меня не мучай.

Грустят часы под потолком и две картинки,
Затянет нежность холодком, и в сердце льдинки.
На старой улочке внизу полно прохожих,
Но на тебя я не найду людей похожих.

Играют в детскую игру часы и стрелки,
Я их по звёздочкам веду играть в горелки,
Я каждый вечер тороплю тебя и святки.
Войдёшь и скажешь "Я люблю!" - и всё в порядке.

Вскипает чайник и сопит, и просит слова.
Я стану чай покорно пить в своей столовой.
Варенье в баночке на стол опять поставлю.
Украдкой в зеркало взгляну, халат поправлю.

И стану ложечкой стучать о край стакана,
Я жить устала, умирать - как-будто рано!
Оцепенение дождя сквозит в природе.
Я подожду, ведь погодя любовь уходит.

Дождит опять дождит с утра, дождит постыло.
Мне та мелодия мала, живу вполсилы.
Дождинки бьются о стекла холодный студень,
Я так давно тебя ждала, что вот и грудень.

Дождит опять дождит с утра, дождит устало...

2011
Киев
© Лiка По
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні