укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44617, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.12.24
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Высоцкому



-1-

В моих стеклах – чекушка солнца.
Пьешь из окон, – и ранишь губы.
Дай тебя заслоню от социума,
Мое солнце, моя голуба!

Здесь фортуна – всегда без фарта.
Здесь Высоцкий – стал модным фарсом.
Предынсультный мой, предынфарктный,
Предрассветный пришелец с Марса,

Дай плесну в тебя солнцепадом,
Дай лучами обдам украдкой.
Пусть они говорят: «Не надо!
Не светите нам правдой-маткой!»

За испуг получая сайку,
За дракона отдав принцессу,
Пусть они в закоулках сайтов
Управляют суч-лит-процессом.

Нам, не вписанным, в эти графы,
Богом дадено солнце слова.
Хочешь, я для тебя жирафа
Отвоюю у Гумилева?

Хочешь, я одомашню зубра?
Хочешь, я перекрашу зебру?
Пусть беснуется вечный сумрак, –
Я в рассвет опрокину Землю.

Выпей залпом мой шкалик солнца:
Нерушимы его законы…

Это солнечный дух Высоцкого
Улыбается нам с иконы.
                                 

-2-

Бродит Киев следами Конки.
Свежий снег отдает аджикой.
Восхищенные пепси-колки
Пьют Высоцкого из ди-джиглов.

В мире скидочных телефонов,
Что рингтон издают змеиный,
Я тоскую по микрофону,
Как художник – по героину.

Может быть, прозвучу я грубо;
Может в спину мне бросят: «Стерва!» –
Я к чертям раздолбаю рупор,
Через глотку продернув нервы.

Колокольчик звенит до хрипа:
Это, песней взрывая стены,
Маяковский, Бодлер и Липольц
Брешь сверлят в толщине системы.

Но напрасно: «прикольным» мимом
Стал поэт на тусовке слова.
Быть в богеме – невыносимо:
Лучше в лагерь, к урле совковой.

Все пройдет. Запотеют руки.
Прорастет на могиле кустик.
Пусть летят мои солнцезвуки
В параллели других акустик!

Только, если вас в ночь колотит,
Если ваши принцессы – дуры,

Знайте: это душа Володина
Воет волком из гарнитуры.
                                           4, 10 декабря 2011 г.

2011
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні