ось тепер він і хлюпне з очей
довгий звук не здаючись запинці
спів прозорий із темних очей
дріботить ні по мокрій стежинці

і нема важливіше причин
упіймати у чом завинила
як чому виникає у ній
присмак хіни з тревоги вініла

далі цей коридор попливе
клени й ті замахають руками
значить знову вона набере
в рот образи важкої як камінь

з парку галками лізуть слова
з видом в море таким недоречним
каже ніби дзвенить я права
ну звичайно а хто б заперечив

краплі стукіт на стелі здіймають
час курити сопіти мовчать
сірники рай дугу висікають
сад як темна і мокра печать

Г. Власов "вот сейчас она брызнет из глаз"