укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44614, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.01.06
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Медитация времени


***

Время текло по ножам заточенным,
Время накладывало ответственность.
Экранизируя одиночество,
Невыносимое, как посредственность,
На простыне черно-белой комнаты,
Где полтергейстят воспоминания, –
Время линялую тайну комкало,
Вешало робко возле окна ее
И любовалось своим бессилием,
Выпятив окна на небо позднее:
Там экзотическая, как Сириус,
Вечность сияла звздой непознанной.
Вечность зияла открытой раною,
Вечность звенела стихотворением…
Было во времени что-то странное:
Что-то, не связанное со временем.
Что-то простое, едва знакомое…
Что-то святое, почти забытое…
И улетала цветная комната
К звездам…
И время текло убитое.

***
Время любить, совершать движения –
Самое время идти ко дну.
Я признаю свое поражение,
Я прекращаю вести войну:
Мозг из бессонницы выкалупывать,
В бездне на ощупь искать пути –
Дикое поле житейской глупости
Можно при случае перейти.
Певчие птицы зашлись и замерли.
В недрах бутылки укрылся джин.
Маком любви не цветет на знамени
Непобедимый гемоглобин.
И на горячую кровь Межигорской*
Больше не падает алый снег.
Бабки-поэзии пьяный жигало,
Я ускоряю собачий бег –
Бег из последнего рода-племени,
Прямо из узкого рукава
Времени – в ширь своего безвременья,
Где выживают одни слова.
Стоном распарывая предсердие
И тишиной заглушая стон,
Я убегаю в свое бессмертие –

Как в послесловие всех времен.
               
                  17-19 декабря 2011 г., 5-6 января 2012 г.

2012

* МежИгорская - старая улица на Подоле в Киеве.

© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні