Сьогодні рано у місті – іній!
Стоять невпізнані горобини.
Просвічує сонце крізь пальчики абрикосів…

Береза ламко звісила крила
у шатах білопір’їнних – диво!
Не скрипкою – арфою журно тонкоголосить…

Вночі мережив хтось витинанку –
пухнасті клаптики сипав м’яко.
Кристалики щастя ранкового виростали…

Дим стеле стежечку візерунком.
Покотить вітер сніжинки сухо
і зааплодує дзвінкій чарівній виставі…