Ти любиш дощ, його п’янкі обійми,
Коли усе звільняється від пилу.
А твої «Я» у віртуальних війнах
Спиняються і дихають щосили.
Вода біжить, вода приносить щастя
І падає на пелюстки кульбаби.
Люби цей дощ, допоки у міжчассі
Під твій ковчег він вибудує дамби.