На вікні малює вітер візерунки крижані…
Срібну збрую  приміряють
…віти сосон.  
А сніги…
Шаленіють в проблиск сонця,
сивим хутром пролягаючи,
в порожнечу у хуртечах…

А у колотнечу втечі,  
крок скрипить десь,
неквапливо…

- Гей! Та, хто ж там, за віконцем?!
 
В ту ж хвилину, шваркне в двері,
увірветься нелюд твар'ю …  
Він ножем, ти рогачем, і…  
Мимоволі, станеш звіром.  
Збилися на вовчій шкурі,  
напилися вражій  крові,  
покотившись по хатині…

Виє вітер в холоднечу.  
І…  
Нема ні сил, ні страху,
Світ померкне , згаснуть зорі…
І в пекельні чварі – смуток,
душу волочить на плаху.  
Пащі крізь та крізь щілини,
помирає,  свище вітер…
 
Нині, час – у жер і злість.
Нині, час, що  смертю в скрізь…

На обшарпаній стіні.  
Шкірки зідрані із звірів…  

А-а-а!!!

На печі малює вітер візерунки крижані…