укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44617, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.03.02
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Ветер, который умер



Зима, как седой игумен,
Обходит с крестом поля.
Безветрено… Ветер умер.
Осталась лежать земля.

В квартире моей, как в трюме,
Не слышно ни вьюг, ни пуль.
«Ты знаешь, что ветер умер?» –
Шепнула старушка-тюль.

Навязчиво длинный зумер
Похож на собачий вой:
Так ветер, который умер,
В саду шелестел листвой.

Сосед оставляет бумер
Чернеть у моих окон;
О том же, что ветер умер,
И думать не думал он.

Ему хорошо на свете:
Он шарит, чего и как.
Подумаешь, умер ветер! –
Зато не грозит сквозняк.

Грехи, если взять их в сумме, –
Всеобщей равны вине.
Но ветер, который умер,
Приходит ко мне во сне,

Стращая угрюмой думой,
Мешая дышать и жить.
Я с ветром, который умер,
Совсем не  хочу дружить.

А ветер готовит сети,
Предчувствуя страшный час,
Когда умирают дети
Еще до рожденья нас.

Плод истины ищет Фауст.
Пастух стережет ягнят.
Наш мир, – как большой артхауз,
Что Богом вчера отснят.

И снова приходит зритель
Из грамотных простофиль:
Смотрите, друзья, смотрите
Жестокий и грустный фильм

О том, что пророк безумен,
Как Будда у боддхисаттв;
О ветре, который умер,
Но так и не предал сад.

О том, что в родном кювете
Никто никого не спас…
Спаси меня, мертвый ветер,
Хотя бы на этот раз!

В угаре всеобщей дури,
Как выстрел на слове «Пли!»,
Воскресни великой бурей –
И Землю смети с земли.
                        26-28 февраля 2012 г.

2012
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні