ДИНАСТІЯ
В капусті знайшовся хлопчик. Тесля творив колиску  
З ніжками немовляти, пахучу, як сік сосни.
Тесля вперше став дідом. Провівши рубанком риску,
Стружкою світ засіяв, і був той засів рясним.

Він серцем учив онука. Дерево все в прожилках
Дихало й брало ноту. Вічністю час блукав.
У майстра тужавіли руки, учень на діда не гиркав,
Він теслею став уранці, якраз діда Бог  гукав.

Під чубом опалим –  сльози, тесана тужить дошка,
Білим кучериком впало. Бери тепер   сам і роби!..
Старий почекає на лаві, тут ще побуде трошки...
Дід майстрував колиски, майструє онук гроби.