Опубліковано: 2012.04.16
Поетичний розділ: Сонети

Іван Редчиць

ВОСКРЕСНЫЙ СОНЕТ

Как много, Бог мой, в мире языков!
И среди них уж точно нет ужасных.
А сколько их звенящих и прекрасных
Накрыла пыль Твоих седых веков!

Звучал вчера… Сегодня – был таков...
Сгубило безразличье иль ненастье…
А может у народа  мало счастья,
Иль плодовитый век на дураков?

Ну что ж, такая выпала судьбина,
Видать, ценили тот язык на грош…
А рідну мову любить Україна!

Но кто и как – ты сразу не поймешь.
Вот-вот и в песнях отцветет калина, –
И горечь их на боль сердец умножь…

2012
© Іван РЕДЧИЦЬ
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/32748/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG