Опубліковано: 2012.04.26
Поетичний розділ: Філософська лірика

Віктор Гоняйло

Этот фильм

Этот фильм – нам подарок от Бога, над миром царящего,
И сюжет его с детства нас в дальние дали влечет.
Он стремительно движется в прошлое из настоящего,
И неведомо, сколько там ленты осталось еще.
С каждым годом трудней и трудней удержать ногу в стремени,
Не снижая свой бешеный темп в этом диком кино...
А ведь фильм под названием «Жизнь» - это гонка со временем,
И мы знаем, что шансов на выигрыш нам не дано.

Только есть один шанс не уйти в бесконечное прошлое,
Этот шанс уникален, и Бог его дарит не всем,
А лишь тем, кто при жизни земной сделал что-то хорошее,
И останется память – а это немало совсем!
И когда я устану лететь в этой гонке отчаянной,
Упаду в придорожную пыль и останусь лежать,
Может, песни мои воспарят над землей неприкаянной,
И от них вам, оставшимся жить, станет легче дышать.

2012
г. Северодонецк
© Віктор Гоняйло
© музика: Віктор Гоняйло
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/32827/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG