Коли я вперше нарвався на тебе,
Ніч була темна.
Вона ховала тебе, все довкола.
Я ж пробирався. Йшов. Брів.
Зупинився за крок до мрії…
Коли я вдруге нарвався на тебе,
Був вечір. Йшов дощ.
Я сховався під стріху,
Як виявилось, твого будинку.
Коли я втретє на тебе нарвався,
Йшов дощ вночі.
Та ми зустрілись…
І тепер я знаю, що ніч із дощем –
То свідки.