Неосвiчена і надкушене

Відразу і на майбутнє. Це моя, особиста версія вигнання першолюдин з
Едему. Отже, все це було і насправді, присягаюся своєю майже
сімдесятирічною красою і усвідомленням дійсного атеїста. І змій і древо
пізнання.  І бог.  А що?!  Це яйцеголові фарисеї всього нашого
глобалізованого світу, ті, що об'єдналися і правлять нашою планетою,
ЗАМІСТЬ ПРОЛЕТАРІВ, з піною в рота доводять, що ми, атеїсти,
стверджуємо, що  бога немає.
Як це немає, коли мільярди людей несуть його в своїх серцях і душах.
Придумали і несуть. А він їх з моменту пробудження і до відходу до сну
умовляє, що це – ДОБРЕ!И вже в напівсні – про ПОЛОДІТьСЯ та
РОЗМНОЖУЙТЕСЯ.  
Так, а що там у нас далі, по темі.  Єва і справді надкусила яблуко. Але смак
його.  Кисло-гіркий, дичковий. І не прожувати! Тоді вона хитренько так,
глянула вправо-вліво, і покликала Адама. І нічого вона його не умовляла, а
примуржилась та запитала:
-   Зїси?!
І він, на цьому самому місці…
Відітнув шматок, приблизно, як на зображенні з Еппл. І на відміну від своєї
кращої половини, чесно спробував всі ці пізнання тут же, на місці, прожувати
і проковтнути. Сподіваючись на те, що йому негайно ж і на цьому самому
місці, і хоч би, по одному екземплярчику в руки, замайструється хоч який-
небудь із айпедів.  
І теж…  
Виплюнув.
Ось, тут і втрутився Всевишній.
Ну, як він міг пережити таку образу і наругу над своїм улюбленішим
прожектом, адже, скільки безсонних ночей провів, створюючи древо і змія
цього проклятого, скільки ангелоподібних психологів настругав, щоб
написали йому в двійковому коді програму, нашого з вами, спокушання. Як
сподівався, що ПРОЖУЮТЬ.  
І…
Вигнав!
Але це, скажімо так, не дуже щоб і справді, що прародичі наші, вже дуже
сильно і засмутилися.
Прикрилися інжирними листочками, зірвали по лавровій гілочці,
відмахуватися від  джмелів і комарів, що просочилися на той час за межі
райського саду, взялися за ручки і пішли.
А дурень наш ще й заспівав:
-   Рідна мати моя!!! Ти мене…