Опубліковано: 2012.07.10
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Євгенія Більченко

Курить нельзя



Двор – пожилой, как сцена из братьев Вайнеров.
Бабушка Рита варит попытку супчика.
Я говорю, краснея: «Не предавай его –
Этой души рабочей рукав засученный».

А на платане яблоком виснет облако:
Можешь его сорвать, - но зажжётся свечечка.
Падает небо – и остается около,
Чтобы тебя своей не ударить вечностью.

После родится текст, и журнал с главредами
Будет его раскручивать на пророчества.
Я ухожу – предавший, а значит, преданный.
Я растворяюсь среди того и прочего.

Все мы вернемся поздним Господним вечером,
Вырвав из плит надгробных по междометию…

Звёзды Херсона. Мусор. Вокзал. Советчина.
Надпись «Курить нельзя!» - и мое бессмертие.
                                           Херсон,  2 июля 2012 г.

2012
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/33585/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG