Що обпалює серце моїй чарівниці,
І які аромати вдихає душа?
Що за вина здіймають наївності жар,
Що пломіння пахке виграє на обличчі?

Подих, мрії, затишшя, п`янкі таємниці,
Ясенієш світами, де плач не втіша,
Де химери ілюзій і сону пташа
Розривають грудей пелехкі кам`яниці.

Запустіння в злотистому присмерку трунку,
Спокій твій переповнений щедрих дарунків,
Тріпотливою ланню охоплює мління,

Поки душу твою ятрять жахів рої,
Сторожке твоє тіло і повне томління,
І я поруч, і очі відкриті мої.