Я тобі заздрю. Ти можеш усе Просто забути… Забити красиво Цвях у свідомість. У кришку, що вже Світ одягає у чорне намисто. Тихо по-доброму заздрю. Бо ти Крок у минуле робити не вмієш. Битими картами криєш і блеф Зичиш потузі тебе розкусити. Нехтуєш небом, що виссало дощ З площі, із озера, з моря любові… Дні загадкові зі мною і без З тіла змиваєш чужою водою. Змий поцілунки і ласки… Мене ж Ночі тулитимуть вічно до тебе. 31.08.12
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”