Гвалтують мову калинову,
міняють хутко на язик
орел державний двоголовий
і зграя відданих шулік.

Клюють потворними дзьобами
кору на стовбурі й гілки.
Змогли б, до кореня зрубали б,
ще й подрібнили б на друзки.

Та ці перевертні безсилі
зрубать Шевченкові дуби.
До згуби марні їх зусилля -
ростуть дубочки, як гриби.  

А їх гаї шумлять по селах
і котять хвилю у житах.
Народ, що мову має, - велет,
хоч розлетівся по світах.