Опубліковано: 2012.12.21
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Юрій Зозуля

Голос, малюночок

   голос...  догори тягнувсь,
   він — з мелодією звився,
   і словами зголосився;
   та все вИщав, й звідти чувсь!

   се ж кохання?  ні, — Любов!
   — й краєм неба загуляла:
   бо землі для цього мало;
   а, направду, так є знов!

   так, найвищим є Чуття!
   не плазує: враз — злітає!!
   й прямо Богу сповідає
   неземні свої буття!!!

2012
© Юрій Зозуля
© музика: Юрій Зозуля
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/35347/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG