***

Боль, зажатая в кулаке.
Фига, слепленная в кармане.
Утопили меня в реке,
А я вынырнул в океане.

Там, где рядом полно акул,
Только проку нет в горьком мясе.
Вы подумали: «Утонул», -
А я жив и вдвойне опасен.

Сколько раз я команду «Пли!»
Слышал в прошлом и настоящем
И выскальзывал из петли
Хитрым, скользким ужом скользящим.

Сколько раз вы, сожрав огнем,
Все, что дорого мне, разрушив,
Темной ночью и светлым днем
Взять хотели не тело – душу.

Смыслу здравому вопреки,
Где закат так кроваво-красен,
Поселюсь я у той реки
И силен, и в стократ опасен.



* * *

Біль, затиснутий в кулаці,
Жирна дуля в моїм кармані.
Ви топили мене в ріці -
А я виплив ув океані.

Я у царство акул пірнув -
Їм не треба гіркого м'яса.
Ви кричали: "Він потонув!"
Я живий! І треную м'язи.

Чув постійно команду "Плі!",
Ухилявся, гарчав од болю.
Вибирався я з-під землі,
З ваших тюрем тікав на волю.

Ви, спаливши брудним огнем,
Все, що любо мені на світі,
Глупу ніч називали днем,
Накидали на душу сіті.

Міць і воля в моїй руці,
Щоб скрутити собакам в'язи.
Ви топили мене в ріці...
Я - живий! І треную м'язи.