укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2013.03.08
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-904

Бесполым путём, как весенний дубовый побег,
решил развиваться парнишка со школьной скамьи.
Невзирая на то, что его унизит узбек,
сующий в слово «бамбук» украинское «і»,
или бабка заезжая вспомнит подпольщика Митю –
как он водку глушил да вонял на две трети тайги –
мой герой подчинялся лишь собственному наитью:
хоть там коммунизм грядёт, хоть пандемия цинги.

Окончена школа. Вокруг – кимирсеновский бункер.
Правда, чуть-чуть трещащий, но до свободы
ещё как до Тау Кита… И обильные слюнки
текут при виде парнишек вне общей моды.
«Я к ним примкну! – решает подтянутый юноша,
но, химию сделав, приходит с мордой разъюшенной
(именно у таких почему-то просят лаве),
а после двух месяцев в койке сам не поймёт,
отчего, пропуская факультативное «в»,
«деушка, где тут молочный?» – спросит его сексот.

Пацан взглянёт на рубашку – застёжка правосторонняя,
сисек вроде не видно… Обидится, но ответит.
Пыльная придорожная рябина – не то арония –
горечью подтвердит, что он уже на примете
куражащихся врачей в тюрьме райвоенкомата,
точно Андропов алчет свежей крови по ту
сторону бытия, где ушлым чертям на брата
требуется не агнец, а парень с мозгами в поту.

Сброд из госорганов смотрит – ёшкин ты сарацин:
он же совсем не стареет – ни в стронции, ни в свинце! –
и отряжает двух фронтовичек, чтоб шли, аки на Берлин,
на городок мальчишки с фамилией через эсцет.
Шпых!
Турлурпых!
Облапали проигрыватель, ксилофон,
вывонялись на кухне, обложенной хризотилом,
сглазили сувениры и удалились вон –
показывать, как в троллейбусе им стоять не по силам.

А он, прохрапев полвечности, как Нуф-Нуф,
вышел во двор, даже в зеркало не взглянув.
«Деушка! – раздалось у знакомого стадиона. –
Где тут по блендерам новая мастерская?»

Поймав огонёк во взгляде школьницы недоумённом,
он уже понял: не «в» она – «д» пропускает.

2013
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні