Не одна промова буде виголошена,
Пісні пролунають рідні...          
Старі боги, поверніть же і ви колись і нам
Мрії і сни наші срібні!
А за чулими піснями і промовами
Нас огорне лагідний сум,
Ми давно сповиті «важкими умовами»,
Як нам рідна лірика дум.

І прегарною наляканою птицею
Серце так тремтить в грудЯх.
Осіни ж, Великий, Тихий, десницею
Тернистий, скривавлений шлях...