Опубліковано: 2013.03.14
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Юрій Дараган

БРАНКА

Тремтить осика всім єством
В обіймах ранку,
А ранок пестить знов і знов,
Мов турок, бранку.  
Очей не звести, все внівець!
І застидалась...
А поцілунки і вітрець
Не зчинять галас...
Заступлять червінь супокій
І помаранчі,
Тож день розміряний такий -
Вона не плаче...
Лише без ліку, до зорі,
Мов за обійстям,
Мов нуждарі на цвинтарі,
Тріпоче листя.

10.06.1924


1924
Жидлоховіце на Моравії

Вірш з циклу "Запорожжю" збірки "Сагайдак" (Прага, 1925).

© Юрій Дараган
Текст вивірено і опубліковано: Марія Гончаренко

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/36309/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG