1

коли нічна пора тривог надходить
і біле срібло арктура зорить
і переступень заросте  стіною
і неминучий наступ гіркоти

ти всякий дощ наречений водою
ти всякий сад приречений цвісти
чи опадати листя ваготою
чи в чорний жар плодів перерости


2

коли нічний твій час сипучий попіл
ранків бузку в долоні не зібрав
коли зоря і ніч така безодня
що висковзає камінь із оправ

ця порожнеча інша ніж порожність
і може часом більша ніж сама
мовчазний час дияволи тривожні
на віях трав осінніє сльоза