Дозволь залишитися на ніч
Під ковдрою однією,
Сплетінням гарячих рук.
Спільним сном і кавою зранку.

Я все ще тримаю любов…
Поділюся з тобою, зігрію,
Цілуватиму шию сонну,
Обійматиму ніжно плечі.

Ти не любиш вставати рано.
Але тулишся там де рана
Відкривається і щемить,
Коли ти її знов зачепиш.

Витікає кохання з неї,
Світлі залишки слів несвіжих,
Непочутих твоїх молитов,
Нерозгаданих віщих снів.

У яких я любити інших
Мав би право, а спати з тобою…
Тож дозволь залишитись на ніч.
Або просто тебе залишити…