Опубліковано: 2013.03.25
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Анатолій Мельник

***

По весне на заре смерть,
звездопад на душе год.
Если жить и любить сметь,
то и грудь колесом - горд!
Не спешу. не грешу, мать.
Матереет душа здесь.
Если лягу в траву спать,
буду жизнь по земле несть.
Если в землю мою лечь,
в сны безвременья можно впасть,
где кровавая была сечь
вороная у снов масть.
Костенеет во рту стих,
Смерть спускает очей флаг.
Я теперь, как звезда, тих.
Я теперь, как огонь. наг.

2013
© Анатолій Мельник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/36446/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG