аж квітень, травнем розтравив і трави!
   бо час не жде, — й час піднімать отави!
   а березень себе згаяв під снігом!
   і йде ж до літа, — ще й з осіннім лігвом!

   то набубнявились бруньки...  — нівроку!
   це квітень: він й струмує, в самім сОку!                [перепрошую за наголос з  мелодії, візуально хибний!]
   все — квітень...  у гущавині подій всіх!
   злетів над плин, — а разом, стрімголов, — біг!

...ген, й квітень надворі,  — у квітці кожній!
   та в позі пияків, майже побожній!
...де й взялися, літають: бджоли, оси!
   допались до нектарів...  — й п’ють, і просять!!!