Опубліковано: 2007.02.12
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Сергiй Українцев

24-е октября 2002 года

Жильё моё заброшено —
Порвал я связь с причалами.
Всё в прошлом, что изношено,
Пережито, — да мало ли…
А вот, поди, того и нет,
Что запасают на зиму:
Тепло ушло, отрезан свет.
Пора бежать и разуму!

Наступит ранняя зима.
На лоб напялив шапочку,
Захнычет поп: «анафема!»
И прослезится в тряпочку.
Да, если что-то на Земле
И от меня останется,
То это будет санный след,
Что до погоста тянется.

2007
© Сергiй Українцев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/3722/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG