Опубліковано: 2013.07.18
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Лiка По

Про любовь

Ах, всеми я любима.
Но где моя любовь?
Она проходит мимо
И бьёт не в глаз,а в бровь.

Она уже не знает
Ко мне давно пути.
И от таких зазнаек
Торопится уйти.

И я уже спокойней
Её обманов жду.
Под Лаврской колокольней
Сижу себе в саду.

Считаю лики храмов,
И луковки святых.
И о любви ни грамма
Не говорит мой стих.

И кажутся мужчины
Мне из других миров.
Любить их нет причины,
Полно других даров.

От вишен с пирожками
Я так-таки тащусь,
Могу играть стишками,
И иногда пощусь.

А небо голубое,
Где ласточек щепоть,
Нежней, чем дно морское
И там Нептун - Господь!

Ему поют молебны
Подростки-воробьи,
А я служу для бедных,
Как раньше для семьи.

Ничто не преходяще,
Всё на земле - добро.
И я смотрю почаще
Как катится Днепро.

И о любви с печалью
Нет мысли на уме.
За всё тебя прощаю,
Опять приснился мне.

2013
© Лiка По
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/37622/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG