(із циклу «Вона каже»)

Я одержима тобою. Мене
Ревність задушить, розірве на клапті.
Наче ставок, весь у рясці й лататті,
Я вся у думах про зради. Але

Я намагаюся вірити і
Бачити ключ журавлиний у небі
Тих, що колись доторкались до тебе
Ніби у вирій летять вони. Ті

Втомлені часом, душею убогі,
Можуть назвати себе ширпотребом,
Слід їх розтане, затягнеться небом.
Їхні надії і спроби безногі –

Холодом їм у обличчя війне,
Ти ж бо кохаєш єдину – мене.

27.07.13