Опубліковано: 2013.09.03
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Соболєв

Другу детства и нынешнему куму Игорю Зикоре

Мы жили близко, полчаса ходьбы.
Я видел море из окна, а он долину.
Начало поэтической судьбы,
Начало музыкальной жизни длинной.

И лето пролетало у костра,
Пляж и гитара   - символами  лета.
И песни наши в тишине двора
Звучали от рассвета до рассвета.

Взрослели мы под звуки Let it be,
К Маккартни относились, как к пророку.
И херувим в свой срок нам протрубил,
И дети появились, тоже к сроку.

Работа разбросала по стране,
Мы в разных уголках  хлебнули горя
Он  в городе чужом стал кумом мне,
Хоть жили мы всё у того же моря.

Всё позади, вновь в городе своём,
Живём, работаем, и вспоминаем что-то.
Гнездо своё неутомимо вьём,
В режиме жизнь проходит, дом—работа.

Теперь мы ближе, пять минут ходьбы,
Его и мой на море смотрит дом.
И слушаем, как прежде, Let it be,
Но по отдельности и вместе не поём.

08.08.08.                                



2008
Севастополь
© Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/37947/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG