Опубліковано: 2013.10.04
Поетичний розділ: Гумористична та іронічна поезія

Юрій Зозуля

Передсвiтанкове, ледь замальоване

Ледь-ледь-ледь...  І ще — ледь жартома!


...роса вагу ніжненьку має,
   коли лягає на траву;
   та силу ночі допиває,
   ще й передсвітно набрякає...

...хіба  не те  трава  чекає:
   й сама ж лягла як на духу!
   й себе цнотливо не тримає:
   й не втриматись, як наяву!!

...лежать-бо покотом — світи:
   без  проявів  пристойності!!!
   й хроплять  одні умовності,
   а небо.  тулиться..  землі...

2013
© Юрій Зозуля
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/38165/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG