Опубліковано: 2013.10.04
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олексій Боричев

Затерялась я по синим временам

Затерялась я по синим временам
Полинявшей, тихо выцветшей секундой,
И легла моих восторгов пелена
На просторы чьей-то жизни, слабой, скудной.

По спирали ожиданий неземных,
Окунаясь смело в звёздное забвенье,
Поднялась я в тот предел причин иных,
Где мелькали дни и годы, как мгновенья.

Времена лилово-алой тишиной
На меня порой испуганно глядели,
Потому что заблистала белизной,
Ослепляя дни, столетия, недели…

Обретя и вес, и белый яркий цвет,
Из иных миров вернулась я обратно.
Но средь синего для белой места нет.
И смотрю, как жизнь чужая аккуратно

Расцвела в просторах счастья моего,
В пелене моих восторгов, чётко зная,
Что за это ей не будет ничего.
Будь же проклята, жестокая и злая!


2013
© Олексій Боричев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/38168/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG