Інавгурація інквізиції Уже відбулася. Крик Попід небо сягнув, Поза шкірою Лиш мороз… Але пізно. Зник Знак отой, що сіяв над яслами, Слід отой, що до світла вів. Вже для кожної шиї зашморг, Вже для кожного серця спис, Вже для кожного нігтя голку Підготовлено. Вже затис В кулакові кліщі й сокиру Біля плахи кривавий кат. Голова – як головка сиру! Фотографія і – плакат! Ти стояв на Майдані також? Революції хочеш теж? І свобода твоя у грудях Теж не хоче вже знати меж? Ти не знаєш із ким зв’язався. Ти не знаєш, кого дістав! Ще учора – беззубе бидло, А сьогодні – граніт і сталь?! Так не буде! Не має бути! Скільки помилок не роби, Та приходить прозріння раптом І до зброї встають раби. Стали. Гордо. Обличчя світять. Монолітно. Немов стіна. І система катів у розпачі, Адже крайнього тут нема. Тут за руки усі тримаються І співають. І не мовчать! Та невже до кінця вже котиться Інквізиції термін-час? Барикади любов тримають. Цілий світ узяли в облогу. Українці ми! – горда нація. Відродилися. Слава Богу! 16.12.13 |