укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2014.01.07
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

В. Н.

не опьянев от портвейна, что завернут в "Советскую молодежь",
от рабочего места к холодному дому придешь.
огонек монитора тебе в темноте не светит,
молодежи вчерашней бросают окурки дети
в эти лужи цвета радуги, что замерзнут к утру,
и следы от помады на лбу твоем не сотру -
пусть они прочитают по мутным кириллицы знакам,
как холодный твой лоб для меня был когда-то лаком,
а потом, предрассветную мглу разрезая надвое,
бесполезно казалось искать там что-то живое.
поезда не дошли, и пустые бутылки звенели,
и подвыпивший бард всё желал нам весенней капели
как-то вместе дождаться, за руки покрепче держась,
и ко лбу подступала густая весенняя грязь.
и безногий шарманку крутил, обезьянка скучала.
мы проехали так в этом поезде станций немало,
что забыли, куда и зачем собирались, билет потеряв.
не заметили, как целиком заменили состав.
и какие-то люди опять продают шаурму,
иллюстрируя тезис о том, что здесь горе уму.
не пойми меня правильно - всё возвращается в точку отсчета.
и тебя разбудить на рассвете сподобится кто-то
тумаком добродушным, сказав, что приехал, пора -
что за сызрань господня на родине карты дыра,
и затекшее тело свое пустоте подставляя,
ты не вспомнишь меня, в точке В не застынет кривая.

2014
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні