укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2014.01.10
Роздрукувати твір

Ферлай Крайзер

винница

Майдан - устал:
             остались гордецы,
                           герои,
             мозолая корень,
полыхам-вязам вровень;
             нас, местных,
оккупанты ни во что не ставят,
                    по нам и гробень?..
                         мы -
                не смогли…
Светила - не взошли,
              за ночью ярой,
              на встоке - тьмы
                               и тьмы;
              не скифы мы -
                   и выи гнуты;
вот нам - кнут, хомут
      и саженный на всепобор
         чудскими клобуками
                        хамый Дарий
      на безволье - годен…
Выходит, исстари:
             людское - за Збручом,
а от Донца до Буга,
  всё - бесам винница,
и правобойну булаву
                    ещё не вынули,
                    не выстрадали
рабощёные плужане -
                ой, де…
Нас в новь уже,
               под гыгочу орду,
        беззубою бессовестью
напраснадёжие попытчики заклале…
Ну, что, Европа?
Снова ты утёрлась ватником,
                           кирзой,
             оставив истекать
             своих защитников
на бражном бесконечной бранью
                  поле...
Тарасом сказано:
             за то тебе, Богдан,
такая благодарность -
          некому уже
забытую могилку
            да поправить
                боле…
Нас убивали -
     не впервой,
     мы всё же выстояли,
как сказал один германец,
                       боль-мень,
     но мы - запомним;
          это -
     не последний бой,
          за те знамёна,
       что и над тобой;
свобода наша - вспоена землёй,
впечатана в гранитный слой,
                 в питающий его
сердечный сланец,
                горью…
И гожий сумерк,
            снова,
            как тому назад -
венец измучим,
         предвещучий
         бождень...



.

2014
© Ферлай Крайзер
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні