Опубліковано: 2014.02.01
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Свiтлана-Майя Залiзняк

Статус-кво



І сняться Каппадокії стовпи…
І солоду немає. Ківш ропи.
І голуби голодні. І пітьма.
Міксуються «покара», «люба», «ма»…

І хтось козирна шістка, хтось трибун.
Здригаються сто меж, горлянок, струн.
Повз мене ролі й душі – косяком…
А я не рвуся вслід. Я – в шорах ком.

І вболіва за нас і Тед, і Лі.
Зерно принад кривавіє в землі.
З іконистих облич сповзає грим.
Спалили гуси тин, а потім Рим...

А може, сьогодення – шарий сон?
Кладе обол на зуб хисткий Харон.
І кожен лис вимудрює табу...
А я ховаюся під віршову габу.







2014
© Свiтлана-Майя Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/39221/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG