Опубліковано: 2014.03.07
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Василь Кузан

Під куполом весни

   
Наше кохання схоже на повітряного еквілібриста.
Воно балансує з кольоровою парасолькою
Високо під куполом весни
І намагається втриматися на канаті,
Натягнутому між моїми тілесними мріями
І твоїм духовним еґо,
Між моєю уявною невірністю
І твоїми стабільними підозрами,
Між моєю мудрістю
І твоєю красою.

Інколи налітає буря.
Канат розгойдується настільки сильно,
Що ось-ось те красиве створіння
Впаде і розіб’ється об землю,
Але…

Саме у хвилини найбільшої небезпеки,
Воно бере у руки наші серця
І жонглює ними, наче яблуками,
Утримуючи рівновагу
Між ламаними стрілами блискавок,
Між важкими хмарами непорозумінь,
Пронизане вітром заздрісних поглядів,
Посічене косими скальпелями дощу,
Що мокрим холодом
Сковують рухи.

Після такої негоди здається,
Що в моїх грудях
Б’ється твоє
Серце.

01.03.14

2014
Довге
© Василь Кузан
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/39450/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG