Опубліковано: 2014.03.14
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Сергій Негода

  Передбачення

Вже більше не буду, мамо, спати у хаті.

Чи хто шугає через пере(зм)оги? - серед нас! -
В(л)ітаю  на-  чи не-вперейми в загороди.
Палахкотить загроза   в(г)олос, -  чує(ю) час
легкий і найлютіший  братів подвиг.

Вже більше не буду, мамо, терпіти оці злидні.

Арешт!  А що ще задки за цю волю без грошей?
Йду  світ свій напувати випручаним словом.
Даремно, шану розтерзали з пригорщей.
Прожекти бешкету ідуть  тепер дешево.
         
Вже більше не буду, мамо, давитися хлібом.

Хай тло ковтне заласся! Хай отряхне  майдан  мене.
Авансом  у аренду це земельне диво-лихо ,
Коли задіялось,  ой, нене, ... , зажерло живцем
моє зажурене небо  вогнем, отакечки, зримо.
             
Вже більше не буду, мамо, душитися квітами.

2014
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/39493/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG