Сергій Негода

Через край хребтів
Поділля
лихий носить
мою Україну.
Уже насміялися
і сльози налили
на фігові листки
чорновію.
І чуже в чужині
знайшли,
наопашки злетіли
в ясну
пісню.
А латати льохи та дахи
немає кому.
Замінюйте вію!
Оживляйте
чорне хмаровище
заразними з сонмищем.
Вогнище сходу
піднімає
без тями
усе
родовище.
Розпанахали
Україну
на трони й румовище
Смарагдові багряниці
блукають
за усохлими
буханцями.
А на зборищі
усе небайдуже.
Здійняли вировище
урозбрід
і давай
жбурляти бруківку
у звалище бидляти.
Вразив розріз обличчя
витонченого дитяти
на торжищі.

Аби не сказились сторчака,
верть-круть,
злизали п'яти
і діждались москалів
під чортячий сміх
на смертнім ложі.
Негоже слово
треба оживляти.
Аж латка на латці,
округ орбіт,
яскравий лапоть одягли.
Не обійняти
одним оком
старі могили України,
Чи й вовка заєць не зупинить.

Про ресурс poezia.org \| Новини редколегiї ресурсу \| Загальний архiв новин \| Новим авторам \| Редколегiя, контакти \| Потрiбно \| Подяки за допомогу та співробітництво		Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру \| Цікаві посилання \| Конкурси (лiтпремiї) \| Фестивалi АП та поезiї \| Літературна періодика \| Книга гостей ресурсу \| Найцiкавiшi проекти \| Афіша концертів (виступів) \| Iронiчнi картинки \| Цікавинки і новини звідусіль \| Кнопки (банери) ресурсу

Лихий обрій