Чому саме воно уявне для автора: бо вся ця партія ~ жіноча??

слОва не промовиш,
ні чуття шепнеш;
поглядом, намовиш...
берегом й підЕш!

вздовж ріки кохання,
повз рокИ чекання;
й утечеш в світання...
Боже, сон мій де ж!

світнеш в дні пригожо,
квітнеш сонцю схожо;
ходиш, перехожо...
може, вже й зайдЕш!