Опубліковано: 2014.06.29
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Еліна Свенцицька

Коли полум’я співало

Коли полум’я співало,
Кривдою повите,
Йшли ми, люди, в гайдамаки,
А тепер – в бандити.

Навкруги скорботні півні
Та смутні зозулі…
І чужого не навчились,
І своє забули,

Коли знову наступили
На ті ж самі граблі…
І взялися чорним пилом
Наші гострі шаблі.

Тишком продані, всі втрати
Віднайшлися знову,
Тільки слово вже не справа,
Ба навіть не слово.

Вкритий струпами, кремезний,
Лазар воскресає,
За нутро його роздерте
Б’ються кривди зграї.

Час приходить, час відходить
Пориванням щирим.
Поросла горожа кров’ю,
Воля стала звіром.

2014
© Еліна Свенцицька
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/40156/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG