Я до мушлі припаду-прилину
І почую: стогне океан.
Ти стоїш, струнка очеретино,
Вбрана у легенький сарафан.

Руки одне одному простерли
Ми назустріч через часу плин.
Я давно вже не шукаю перлів –
Ти моя найкраща із перлин.

Я прилину леготом до тебе,
Сонцем, повним палу і вогню.
Сарафан зірву і кину в небо,
Бо тобі найкраще в стилі ню.

Згорнуться в клубок усі дороги.
Буйна мрія в ноги нам впаде.
…Я до мушлі лину й чую стогін –
Милу пригортаю до грудей.

22 липня 2014 р.