Павло КричевськийЛесовикОлекса Стефанович
2014 Олекса Стефанович Лісун 1 Не вір, вродливко, Лісунові: Не вирій носить він, а вир… Нехай сурмить у млі сосновій, Нехай гукає, людозвір, - Не йди на клик його, не вір Цьому на юнок ласунові! І Водяник до вас - охочий. Що напада біля річок: Замружить бризками вам очі, Підкине тріпот спідничок – І потерпає квітничок Ще не підливаний дівочий… Та він не змучить ані трохи, А тільки змочить вас пустун, - Пригода лиш серед дороги, Веселий сміх, тому, хто юн… …Зовсім інакший – Полісун, Оброслий обр копиторогий! 2 Заманить поночи в гущави, В найглибшу глушу лісову, Не зогледишся, коли зчавить, Зімне і кине на траву… Пручатимешся ще у лапах, Ще борсатимешся під ним, Та, п’ючи твій дівочий запах, Докраю стане він п’яним… І закричиш в обіймах шорстких, Заб’єшся тріпотами птиць, Приймаючи жорстокі впорски Його розтоплених живиць… Звиватимшся в лапах в’юнко, Мов од розлючених стожал, Та це ще більше буде, юнко, Його розпалювати шал! Проситимешся в козлолюда, Благатимеш його – «досить!..» Та, як ліси, глухою буде Його любашна ненасить. Цілуючи, лише над ранок Тебе лишить людокозел. «Приходь. Та пий, - рикне,- рум’янок», Всі тайни відаючи зел. Де сталось, крикне хтось, ідучи: «Ой і суниць же у траві! Які ж солодкі та пахучі, Які червоні та живі!» © Павло Кричевський |
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автораУ випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.
